Яким був православний Київ в 1911 році? Більшість документів і цінностей, що могли б розповісти про духовне життя столиці до революції, на жаль, втрачені в роки богоборства та атеїзму.

На початку минулого століття Київ був центром православного паломництва. Після Хрещення Русі в Києві було побудовано багато церков, частину з яких ми ніколи не побачимо.
«Північний Рим, татарське місто з трьомастами церков, з багатствами Лаври і Cвятою Софією українських степів». Так описав Київ Оноре де Бальзак у 1847 році.
Минулого року побачила світ книга Івана Гичана «Київ православний. Рік 1911».
У цій книзі автор розповів про православний Київ, таким, яким він був у 1911 році. І про духовні втрати «матері міст руських» у роки радянської влади.
У 1930-1935 роках у центрі Києва були знищені всі парафіяльні храми: Іоанна Златоуста, Олександра Невського на Липках, Марії Магдалини, Благовіщенський, Ольгинський, Троїцький, Георгіївський, Старо-Вознесенський, Преображенський, Василівський, Пресвятої Богородиці.
Які ж святині втратила столиця православ'я?
Частину I «Православний Київ, рік 1911-й: храми, яких більше немає» можна прочитати ТУТ

Десятинна Різдво-Богородична церква (Володимирська, 2)
З стародавньою церквою, побудованою на цьому місці Святим князем Володимиром, сучасна церква має тільки загальну назву. Як свідчить переказ, на місці Десятинної церкви було житло варяга-християнина Феодора, якого разом із сином Іваном убили язичники.
На місці їх мученицької смерті Святий Володимир заклав церкву в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, на яку пожертвував десяту частину доходів від своїх маєтків, від чого церкву стали називати Десятинною. Князь Володимир переніс до церкви мощі своєї бабусі - Святої княгині Ольги, там же поховав свою дружину - грецьку царицю Анну, і коли помер там поховали і його.
На кошти купця Курської губернії поручика гвардії кавалера Олександра Анненкова в 1828 році почали будувати нову Десятинну церкву. Храм зводився на стародавніх фундаментах, які залишилися після набігу Батия, і були відкриті митрополитом Євгенієм (Болховитиним). Архітектором церкви був Василь Стасов (1796-1846).
Усередині церкви, над гробницею Святого Володимира було вміщено Всевидяче око, а під ним - рік хрещення киян - 988. Серед святинь храму - частки мощей і чудотворний образ Святителя Миколая, привезений з Корсуня Святим Володимиром.
Церква була закрита і розібрана в 1935 році. У 2005 році на святому місці поставили тимчасову православну церкву.
Георгіївська Старо-Київська церква (Рейтарська, 2)
Церква побудована в 1037 році. У будівництві взяв участь Великий князь Ярослав. Під час навали Батия церкву спустошили. Відновлена імператрицею Єлизаветою Петрівною рейтарськими командами. У 1744 році на її давніх фундаментах заклали кам'яну церкву.
У ній знаходилася мармурова гробниця Костянтина Іпсіланті, Господаря Валахії і Молдавії, який з 1790-го по 1806 рік відіграв велику роль у грецькому визвольному русі.
У 1935 році церкву Великомученика Георгія Побідоносця зруйновали. Зараз на її місці стоїть безликий пам'ятник - вершник на коні.
Василівська Трьохсвятительська церква (Трьохсвятительська, 10)
На місці, де в 989 році було побудовано церкву князя Володимира, в 1184 році Великий князь Святослав Всеволодович, і в 1197 році князь Рюрик Ростиславович звели кам'яну церкву.
Після набігів Батия розорена церква лежала в руїнах майже 400 років. У 1640 році її було відновлено Київським митрополитом Петром Могилою, який перейменував церкву в Трьохсвятительську, в ім'я Василя Великого, Григорія Богослова і Іоанна Златоуста.
У 1660 році церква знову постраждала від пожежі, і була відбудована лише в 1695 році митрополитом Варлаамом Ясинським.
У 1826 році церкву було відремонтовано, вона прийняла урочистий вигляд. У 1888 році її було перейменовано в ім'я Василія Великого.
У січні 1902 року поряд з церквою було відкрито багатометрову панораму «Голгофа» з полотном 93 метри в довжину і близько 13 метрів у висоту. Унікальне полотно створили німецькі художники І.Крюгер і К.Фрош. Власником панорами був австрійський підприємець А.Гашинский.
У 1934 році церкву було зруйновано у зв'язку з будівництвом українського урядового центру. На її місці був споруджений будинок Київського обкому компартії України, а тепер розміщується Міністерство закордонних справ України.
Борисо-Глібська церква (будівля Виправного арештантського відділення по Бібіковському бульвару, 27)
Церкву було побудовано в 1850 році на кошти Київської будівельної та дорожньої комісій. Спочатку ця церква перебувала при покоях митрополита Філарета, в його заміському будинку на Шулявці. У 1848 році іконостас і все церковне начиння він пожертвував для церкви в арештанській роті, бо Шулявське угіддя митрополита відійшло до казенного відомства.
Церкву ліквідовано в 1920-і роки. В цьому будинку було професійно-технічне училище, а нині - академія адвокатури.
Церква Святої благовірної княгині Ольги (Ольгинська церква) (Кловська, 12)
Кам'яну однокупольну церкву візантійської архітектури було побудовано в 1839 році.
Церкву зруйновано навесні 1935 року. На її місці за 86 днів побудували музичну школу.
Стрітенська церква (Сінна площа, нині Львівська площа)
Кам'яна церква збудована 1861 року, на місці колишньої, дерев'яної, спорудженої в 1752 році. Стрітенську церкву відбудували на пожертви баронеси Марії Штейнгель. Святинею церкви була шанована ікона Божої Матері «Всіх скорботних Радість».
Церкву знищили в 1936 році, а на її місці в 1960-і роки було побудовано Торгово-промислову палату УРСР.
Свято-Федорівська церква (Овруцька, 13)
Церква побудована 1871 року. За малюнками археолога Т.Кибальчича в храмі спорудили точну копію Гробу Господнього в Єрусалимі і печерного храму святого Климента в Інкермані.
Для церкви зі Святої Землі були доставлені частинки животворящого древа, каміння від печери Гробу Господнього і похоронної печери Богоматері, а також шматок дуба Мамврійського.
Усередині храм був розписаний фресками в дусі давньоруських храмів. На церковній садибі був будинок для сиріт священнослужителів і школа.
Свято-Федорівська церква і цвинтар навколо неї зруйновані в 1930-і роки. На місці церкви влаштували сквер. У 2006-2009 роках на місці храму провели розкопки і встановили тимчасову православну церкву.
Церква святителя Миколая у Святошині (Третя лінія. Поштова станція «Святошино»)
Церкву побудовано 1907 року. Церква і дзвіниця були дерев'яні. При ній працювали двокласне училище міністерства народної освіти та комерційна приватна жіноча прогімназія.
Храм знищили в 1950-і роки.
Свято-Михайлівська церква Олександрівської лікарні
Кам'яна церква побудована в руському стилі 1895 року. У 1930-ті роки храм було підірвано. На його місці влаштували сміттєзвалище. Церква була відновлена на початку XXI століття.
Свято-Єкатериненська церква на Лук'янівському кладовищі
Храм побудований в 1909-1911 роках старанням відставного полковника Івана Мировича - героя російсько-турецької війни 1877-1878 років. Церква зруйнована в 1975 році. На її місці зведено меморіал воїнам, загиблим у Великій Вітчизняній війні.
Церква Олександра Невського на Липках (Олександрівська, 4)
Церква побудована в 1889 році в пам'ять чудесного порятунку Государя імператора Олександра III і Царюючого будинку під час аварії поїзда в 1888 році. Церква була кам'яна, в руському стилі, стояла збоку Маріїнського парку.
Церкву підірвали у 1935 році. Після Великої Вітчизняної війни на її місці було зведено пам'ятник генералу М.Ватутіну.

Церква Олександра Невського при Київському благодійному товаристві (Лютеранська, 33, на Липках)
Християнський храм на цьому місці стояв ще під час Київської Русі. Церкву збудували в 1868 році в пам'ять чудесного порятунку імператора Олександра II від замаху на його життя в 1866 році. Церкву кілька разів переробляли, розширювали і закінчили роботи тільки в 1902 році.
Церкву Олександра Невського ліквідували в 1920 році, перетворивши її в житловий будинок.
Свято-Пантелеймонівська церква при Київській міщанській богадільні
(Куренівка, Троїцька площа)
Церкву побудовано в 1900 році, ліквідовано - в 1920, а будівля храму знищена в 1965 році.
Воскресенська церква на Подолі (Воскресенський провулок, 2)
У XV столітті на цьому місці стояла дерев'яна церква. В 1617 році священиком в ній був Іоанн Борецький, майбутній Київський митрополит Іов.
Кам'яну церкву звели у 1698 році. Храм зруйновано в 1962 році. На його місці стоїть житловий будинок.
Церква святителя Миколи Доброго (кут Покровської та Андріївської, біля підніжжя Андріївської гори).
Стародавню церкву збудував у XVII столітті запорізький кошовий Самуїл Кошка. Кам'яна будівля церкви побудована 1716 року, постраждала від пожежі, і знов відбудована у 1802 році.
Це була найкраща робота головного архітектора Києва А.Меленського. У 1812 році згоріла дзвіниця і була пошкоджена сама церква. У 1823 році її знову відновили.
Церкву розібрали в 1930-і роки. На святому місці побудували середню школу.
Йорданська Миколаївська церква на Подолі (Кирилівська, 51)
Церква залишилася від Йорданського монастиря, який було знищено в кінці XVIII століття. Йорданським називалося озеро за Оболонню, від якого починалася річка Почайна. Нова кам'яна церква була побудована в 1886 році.
Храм зруйнований в 1935 році.